56
банальності #3
Щодо ванільного. Є ще одне. Змушена втриматись від будь-яких імен для безпеки конфіденційності своїх особистих дурощів в голові. Зупинімось на Б., який щоденно торкає мою душу електричним струмом. Знаєте, що таке глибина? Так от він море, а всі інші напроти нього мілкі калюжі. У нього за душею мільярди прочитаних філософського змісту книг, життєвого досвіду, розуміння чогось вищого, неземного, космічного. А він мого віку, а я така ж калюжа як і інші у порівнянні. Хай він і буває ще тією сволотою, виганяючи дівча із свого місця на лекції, що було далеко від терміну джентльмен. А ще завів близьку приятельську дружбу із ним. Я змушена назвати його винятком. У мене немає вибору. Совість, здоровий глузд не дозволяють не виділити його із сірого натовпу.
Складається враження, що за межами того зборища потенційних уродів – я веду мову про наш ін. яз, він веде абсолютно інше «богемне» життя, ходить на концерти невідомих інді виконавців, курить кальян на ніч, може навіть проводить якісь давні ритуали для відпущення негативної енергії. Віддала б усе за одну розмову з ним про несуттєве, вічне, чи навіть аморальне. Він – суцільна містері, головоломка – а вам навіть уявити, яка це слабкість для безнадійної мене.
(Source: atelierdelarmee, via poolsof-sorrow-wavesofjoy)
повернулася додому = засумувала за рудою. she will probably kill me for posting this photos. well i have nothing to lose. тримаюсь якнайдалі від мобільника, не мішатиму, я мабуть вже й так набридла тобі за цей тиждень. miss my kate
